Новини кафедри

Запрошуємо старшокласників і студентів до участі у роботі зимових ІТ-Шкіл!

Днями у ТНЕУ відбувся Перший Західноукраїнський форум «ІТ-Перспектива», де старшокласники та студенти мали нагоду відвідати презентації ІТ-Шкіл та зареєструватися на участь у їх роботі. Усі охочі, які ще мають бажання зареєструватися, можуть заповнити відповідну форму за посиланням: https://goo.gl/forms/9UutSXsFmchhDcDG3

Також пропонуємо Вашій увазі презентацію ІТ-Шкіл та порядку їх роботи: https://drive.google.com/file/d/1aaHLRp7ozlCuF4ylVgEF9LA6NrkaHpSm/view?usp=sharing

 

Реєстрація на участь у ІТ-Школах відкрита до 10 грудня!

Після цього розпочинається on-line навчання, яке триватиме до кінця січня, та виконання проекту. Під час цього періоду школи також можуть викликати учасників при необхідності. У лютому кожна зимова школа організовує обов’язковий збір учасників (одночасно) для презентації проектів (у кожній школі може бути один або декілька проектів). Два найкращих проекти отримають гранти по 1200 Євро кожна для презентації 6 червня свого проекту в Південно Чеському Університеті в рамках роботи 9th International Conference on ADVANCED COMPUTER INFORMATION TECHNOLOGIES, Ceske Budejovice, CZECH REPUBLIC, 5-7 June 2019 (https://acit.tneu.edu.ua/).

На схемах наведено назви ІТ-Шкіл та принцип їх роботи.

Компанія MagneticOne спеціалізується на створенні складних веб-додатків, електронних магазинах, порталах, системах оплати та інших сучасних системах мережі Інтернет.Клієнти MagneticOne це власники інтернет магазинів – від початківців до великих підприємств, які встигли зарекомендувати себе на ринку. Цінностями компанії є:

  • Професіоналізм
  • Креативність
  • Вміння працювати в команді
  • Розум та інтелект
  • Час
  • Від слова до діла
  • Чесність
  • Відповідальність
Наші проекти:
  1. Cart2Cart – популярна автоматизована платформа для міграції даних електронної комерції
  2. API2Cart – це інтегрована послуга, яка забезпечує безперервну взаємодію даних між програмним забезпеченням електронної комерції та найпопулярнішими рішеннями в 30+  платформ для продажів, включаючи Magento, Shopify, WooCommerce, Bigcommerce та інші.
3.     CMS2CMS – революційна онлайн-служба, призначена для спрощення процесу міграції системи управління контентом.
4.     Data2CRM.Migration — Saas-сервіс який надає можливість здійснити якісне перенесення даних між CRM-системами
5.     MagneticOne Mobile – це компанія, яка займається розробкою мобільних додатків для CRM-систем.
6.     Yaware – це  автоматизована система обліку робочого часу працівників  за комп’ютером.
  Наші переваги:
  • ми живемо в темпі розвитку IT-технологій
  • ми любимо виклики
  • ми ставимо високі планки і досягаємо результатів
  • ми знаходимо інноваційні вирішення актуальних проблем
  • ми створюємо SaaS рішення, які усувають бар’єри
  • ми любимо свою роботу
  • ми часто усміхаємося
  • ми спортивні
  • ми ходимо в оплачувані відпустки

Економічна кібернетика підкорила найвищу точку України г.Говерлу

На цих вихідних (10-12 червня 2017р), кафедра економічної кібернетики та інформатики з студентами спеціальності «Економічна кібернетика» провела подорож по мальовничих українських Карпатах, та відкрили їх таємницю!!!

Українські Карпати – це ціла шкатулка незвіданих шляхів та прекрасних локацій, котрі змушують дивитись на Україну по-новому.

Першим що ми відвідали одне з українських «місць сили» Скелі Довбуша, що знаходяться на межі Івано-Франківської (поблизу містечка Болехів та села Бубнище) та Львівської областей (неподалік села Труханів), вважаються чи не наймістичнішим туристичним об’єктом Карпатського краю.

Проживали ми на Яблуницькому перевалі на висоті 931 м над рівнем. Основною нашою метою була г.Говерла. Наш маршрут починається від турбази «Заросляк». Від турбази на вершину Говерли прокладено два маршрути. Один з них більш крутий ним ми піднімались, його довжина - 3,7 км; другий довший і пологіший - 4,3 км, цим шляхом ми спускались. Бог сприяв нам прекрасною погодою. Приїхали на поселення дуже втомлені проте надзвичайно щасливі!

Дорогою додому ми заїхали на яремчанський ярмарок де під вузьким мостом, гуде Пробій – чи не найповноводнійший каскадний водоспад Українських Карпат. Також відвідали нову туристичну атракцію – парк-музей «Карпати в мініатюрі» в Яремчі.

 
Початок подорожі група ЕК-31

Початок подорожі група ЕК-31

Студенти групи ЕК-31 з куратором Ліп’яніною Х.В. на Скелях Довбуша

Студенти групи ЕК-31 з куратором Ліп’яніною Х.В. на Скелях Довбуша

Кафедра ЕКІ та студенти «Економічної кібернетики» Яблунецький перевал

Кафедра ЕКІ та студенти «Економічної кібернетики» Яблунецький перевал

Студенти групи ЕК-31 та ЕК-21 з куратором Ліп’яніною Х.В.

Студенти групи ЕК-31 та ЕК-21 з куратором Ліп’яніною Х.В.

Говерла - 164

Кафедра ЕКІ та студенти «Економічної кібернетики» на г.Говерла

IMG_20170611_122414

Хвилина відпочинку на шляху до вершини г.Говерла

 
IMG_20170612_154412

Парк-музей «Карпати в мініатюрі» в Яремчі

Готуємо обід в готелі на Яблунецькому перевалі

Готуємо обід в готелі на Яблунецькому перевалі

IMG_20170610_185831 IMG_20170610_185843 IMG_20170610_171637
IMG_20170610_182110

Вечеря готова УРА!!!))))

Вступникам скоротять вибір спеціальностей при вступі

Умови прийому до вищих навчальних закладів у 2017 році мають містити як запобіжники від порушень, так і мотиватори для розвитку регіональних ВНЗ. На цьому наголосила міністр освіти Лілія Гриневич під час засідання робочої групи з доопрацювання Умов прийому до ВНЗ. «З одного боку, потрібно дотримуватися ідеології Закону України «Про вищу освіту» та максимально поставити запобіжники від можливих порушень прав вступників. З іншого – запровадити стимули для підтримки та розвитку закладів вищої освіти у регіонах», - зазначила Гриневич. За словами директора департаменту вищої освіти МОН Олега Шарова, вперше за останні роки відбулося широке обговорення умов прийому до вищих навчальних закладів. Він повідомив, що у 2017 році вступ до вищих навчальних закладів відбуватиметься за результатами сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання 2016 та 2017 років. Для вступу в університети обов’язковим буде сертифікат з української мови та літератури. З якого предмета будуть інші два сертифікати ЗНО - обиратиме університет. Одним з них може бути математика або історія України, або біологія, третій сертифікат - з інших предметів, які визначить сам ВНЗ. Однією з важливих домовленостей, що досягнуто під час обговорення, стало питання скорочення кількості заяв у порівнянні з минулорічною вступною кампанією. У 2017 році вступник подаватиме 7 заяв до вищих навчальних закладів на 3 спеціальності. У 2017 році вступники із Криму та Донбасу вступатимуть за окремими квотами. Також особливості вступу передбачено для пільгових категорій - інвалідів, дітей-сиріт, учасників АТО. Реєстрація електронних кабінетів вступників та завантаження додатків документів про освіту триватиме з 29 червня до 18-ї години 25 липня. У 2017 році прийом заяв у вищі навчальні заклади на основі ЗНО відбуватиметься до 18-ї години 26 липня. Вступні конкурси у вищі навчальні заклади пройдуть з 17 до 26 липня, а іспити - з 21 до 26 липня. Зарахування на навчання за бюджетні кошти відбуватиметься до 15 серпня 2017 року, а на контракт – до 18 серпня. Також умови прийому передбачають, що пільгові категорії вступників будуть зараховані до 28 серпня. Джерело: http://osvita.ua/vnz/consultations/52481/

Кар’єра в IT: посаду Бізнес-аналітик

xwsscLcuwYwБізнес-аналітик  - це фахівець, який досліджує проблему замовника, шукає рішення і оформлює його концепцію в формі вимог, на які в подальшому будуть орієнтуватися розробники при створенні продукту. За даними ДОУ , середньому українському бізнес-аналітику 28 років, він має зарплату $ 1300-2500 і досвід роботи 3 роки.

Завдання та обов'язки

Головне завдання бізнес-аналітика - виявити проблеми бізнесу замовника і знайти максимально ефективне рішення. Для цього він повинен володіти знаннями в предметній області. Бізнес-аналітик працює з вимогами на всіх етапах життєвого циклу розробки ПЗ і постійно виступає посередником між замовником і командою програмістів. Робота бізнес-аналітика включає такі етапи: 1. Виявити потреби замовника, зрозуміти проблему, яку він хоче вирішити. 2. Самостійно або за допомогою команди сформулювати концепцію рішення. 3. Оформити концепцію в технічне завдання з конкретними вимогами до майбутнього продукту. Для цього використовуються різні техніки бізнес-аналізу - построненіе моделей процесів і структур, прототипи призначеного для користувача інтерфейсу, сценарії використання. В цей же час робиться точна оцінка трудовитрат і тривалості робіт. 4. Деталізувати кожну вимогу у вигляді специфікацій. 5. Консультувати програмістів і тестувальників під час розробки продукту, спірні моменти обговорювати з замовником.
«Коло завдань можна описати простими словами: робота з вимогами. Це передбачає як взаємодія із зацікавленими особами на стороні замовника, так і з членами команди, які відповідають за процес розробки рішення ».
В Україні не всі проекти передбачають виділеного аналітика. Буває і зворотна ситуація, коли аналітик додатково виконує обов'язки менеджера проектів, фахівця з якості або технічного письменника. У великих проектах іноді поділяють ролі Бізнес-аналітика і Системного аналітика. В обов'язки Бізнес-аналітика входить виявлення бізнес-цілей замовника, продумування концепцій рішення і формування вимоги. В обов'язки Системного аналітика - формалізація і специфікація вимог, написання технічного завдання на рівні функціональних вимог і програмної реалізації.
«Іноді аналітики скаржаться, що замовник сам не знає, чого хоче. Зазвичай саме замовник знає, а ось аналітик не має достатніх аналітичних навичок, щоб зрозуміти його ».
У коло обов'язків бізнес-аналітика входить: - Аналіз бізнес-потреб замовника; - Складання вимог до майбутнього продукту (спілкування з зацікавленими особами - розробниками, клієнтами, кінцевими користувачами); - Аналіз вимог (застосування різних методологій і нотацій - прототипування, анкетування, опитування , мозковий штурм, аналіз існуючих документацій, конкурентів); - аналіз проблемних областей і пропозиції для поліпшення; - Формалізація вимог (поділ вимог на бізнес, функціональні, що не функціональні, написання специфікації вимог); - Управління вимогами (обробка запитів на зміну, аналіз і опис впливу на існуючі вимоги); - Трансляція вимог між розробниками і клієнтом.
«Аналітик може мати хороший англійський, підвішений язик і писати ідеальну документацію. Але якщо він не розбирається в предметній області, не може зрозуміти замовника і донести це до розробника, то його проекти будуть провалюватися ».
Типовий робочий день бізнес-аналітика - це: - Мітинги з проектною командою і з замовником; - Опрацювання концептуальних рішень; - Робота з інструментами аналізу: схемами, діаграмами, моделями, прототипами; - Робота з вимогами: збір, написання ТЗ і специфікацій; - консультації розробників і тестувальників; - Вивчення стандартів.
«Все залежить від того, на якому етапі перебуває проект. Колись можу займатися самоосвітою, колись - писати документацію, або вивчати документи, написані іншими, тестувати програму, спілкуватися з Замовником ».

Гідності й недоліки

Головне перевага професії бізнес-аналітика - можливість проникати в суть: розбиратися, що як влаштовано, з яких частин складається, як вони між собою пов'язані і взаємодіють, і потім описувати складні речі за допомогою простих, але корисних моделей.
«Мені подобається придумувати красиві вирішення реальних проблем. Красиві - це логічні, універсальні, які лягають в наявну структуру і самі стають масштабируемой структурою, в яку потім ляжуть подальші зміни. Реальні проблеми - це першоджерела проблем замовника, рішення яких прибере велику кількість "симптомів", з якими він до нас звернувся ».
Бізнес-аналітики допомагають різним сторонам розуміти один одного, і в результаті отримують реалізацію, яка задовольнить всіх.
«Люблю спілкуватися з людьми, впроваджувати в життя рішення, які полегшують комусь життя».
«Подобається займатися структуризацією інформації, оптимізацією, проявляти творчість. Комунікувати на всіх рівнях - із зацікавленими особами і кінцевими користувачами, розробниками, менеджерами, тестувальниками, дизайнерами і адміністраторами. Справжня влада над проектом ^ _ ^ »
Ще один плюс - важливість і значимість діяльності, так як саме результати роботи бізнес-аналітика визначає хід проекту.
«Говорячи абстрактно, я не вирішую, як буде їхати велосипед і якої товщини будуть у нього спиці. Я в принципі визначаю, це буде велосипед або мотоцикл, або він взагалі тут не потрібен ».
«Якість продукту - це якість вимог. Якість вимог - це аналітик ».
Серед недоліків виділяють складності в спілкуванні з замовником, коли не вдається донести хороші ідеї або ж заважають обмеження в термінах і бюджеті. Інша скарга - необхідність вивчати великі обсяги інформації в короткі терміни. Крім вивчення безпосередньо свого проекту, бізнес-аналітик повинен постійно тримати руку на пульсі нових методологій, підходів, вивчати базові принципи нових платформ.
«Ідеального ТЗ не існує. Так воно і не потрібно, це колосальні витрати часу і грошей. Критика буде завжди, потрібно вчитися відокремлювати зерна від плевел ».

Як стати бізнес-аналітиком і куди йти далі?

Можна виділити 2 шляхи становлення: 1. IT-фахівець, якому ближче спілкування, ніж написання коду. Такий аналітик буде розуміти процес розробки, знає можливості ПО і розуміє, що потрібно знати розробнику для якісної роботи. Однак йому необхідно окремо купувати бізнес-знання в області, яка автоматизується. 2. Спеціаліст без IT-освіти, який є професіоналом в певній предметній області. Такий аналітик розуміє всі нюанси бізнесу і розмовляє з замовником на одній мові. Але йому доведеться розбиратися, що саме підлягає автоматизації і які дані потрібні розробникам для роботи.
«Часто аналітики виростають з тестувальників. Які здолали такий шлях фахівці знають "внутрішню кухню" IT і мають матеріал для того, щоб відрізняти добре написані вимоги від погано написаних ».
Для роботи бізнес-аналітика важливо: - знати методології збору, аналізу і формалізації; - знати предметну область, яку потрібно аналізувати; - розуміти життєвий цикл ПО відповідно до різними методологіями; - знати основи програмування, тестування, алгоритмів, економіки.
«Аналітик повинен позбутися Вузьконаправлене мислення айтішника, вміти побачити картину в цілому, помічати недоліки. Чим краще йому вдасться вийти "за рамки", тим успішніше буде робота ».
Що стосується особистих якостей, необхідно: - мати аналітичним мисленням; - легко розбиратися в невідомої області; - вміти аналізувати поточну ситуацію в порівнянні з минулим; - вміти приймати рішення; - любити і вміти вчитися; - мати відмінні комунікативні здібності; - бути уважним до деталей; - чітко і ясно висловлювати свої думки.
«Потрібно вміти розкласти те, що ти хочеш пояснити, на прості складові, щоб абсолютно всім і кожному було ясно, в чому полягає ідея».
«Від майбутнього аналітика потрібно розбиратися в процесах розробки ПЗ, вивчити теорію бізнес-аналізу і вимог до програмного забезпечення, мати хороший рівень англійської, вміти і хотіти думати, дивитися з різних сторін і висот. Також бажаний загальний технічний бекграунд - або досвід в IT, або технічний ВНЗ ».
Перспективи кар'єрного розвитку бізнес-аналітика: 1. Вдосконалюватися як аналітик, освоювати все більше коло аналітичних задач. 2. Заглибитися в системну складову і стати Business або Enterprise Architect 3. Розвиватися по управлінської сходах, проектної (Project manager -> Program Manager -> CTO) або бізнес (Product manager).
«Перспективи різні. Стати керівником підрозділу аналітики, стати кваліфікованим фахівцем, надавати консалтингові послуги. Навіть відкриваючи свою справу, необхідно аналізувати рентабельність бізнесу. І в уже створеному бізнесі необхідно аналізувати і прогнозувати результати роботи ».
Джерело: http://dou.ua/lenta/articles/business-analyst-position/

Чи знаєте Ви ? Обчислювальна технiка — iнформатика — iнформацiйнi технологiї. Родовiд

За матерiалами книг Б.М.Малиновського

Леонардо да Вiнчi

Стрiмкий розвиток цифрової обчислювальної технiки (ОТ) та становлення науки про принципи її побудови i проектування розпочалося в 40-х роках ХХ-го сторiччя,коли технiчною базою ОТ стала електронiка, потiм мiкроелектронiка, а основою для розвитку архiтектури комп'ютерiв (електронних обчислювальних машин ЕОМ) - досягнення в галузi штучного iнтелекту.

До цього часу протягом майже 500 рокiв цифрова обчислювальна технiка зводилася до найпростiших пристроїв для виконання арифметичних операцiй над числами. Основою практично усiх винайдених за 5 столiть пристроїв було зубчате колесо, розраховане на фiксацiю 10 цифр десяткової системи числення.

Перший у свiтi ескiзний малюнок тринадцятирозрядного десяткового пiдсумовуючого пристрою на основi колiс iз десятьма зубцями належить Леонардо да Вiнчi (Leonardo de Vince, 1452-1519). Вiн був зроблений в одному iз його щоденникiв (учений почав вести щоденник ще до вiдкриття Америки в 1492 р.).

У 1623 р. через понад 100 рокiв пiсля смертi Леонардо да Вiнчi нiмецький вчений Вiльгельм Шиккард (Wilhelm Schikkard, 1592-1636) запропонував своє рiшення тiєї ж задачi на базi шестирозрядного десяткового обчислювача, що складався також iз зубчатих колiс, розрахованого на виконання додавання, вiднiмання, а також табличного множення та дiлення. Обидва винаходи були виявленi тiльки в наш час i обидва залишилися тiльки на паперi.

Вiльгельм ШиккардШестирозрядний десятковий обчислювач на зубчатих колесах

Першим реально здiйсненим i ставшим вiдомим механiчним цифровим обчислювальним пристроєм стала "паскалiна" великого французького вченого Блеза Паскаля (Blaise Pascal, 1623-1662) - 6-ти (або 8-ми) розрядний пристрiй на зубчатих колесах, розрахований на пiдсумовування та вiднiмання десяткових чисел (1642 р.).

Через 30 рокiв пiсля "паскалiни" у 1673 р. з'явився "арифметичний прилад" Готфрiда Вiльгельма Лейбнiца (Gottfried Wilhelm Leibniz, 1646-1716) - дванадцятирозрядний десятковий пристрiй для виконання арифметичних операцiй, включаючи множення i дiлення, для чого, на додаток до зубчатих колiс використовувався схiдчастий валик. "Моя машина дає можливiсть виконувати множення i дiлення над величезними числами миттєво" - iз гордiстю писав Лейбнiц своєму другу.

Про машину Лейбнiца було вiдомо в бiльшостi країн Європи. У цифрових електронних обчислювальних машинах, якi з'явилися понад два столiття потому, пристрiй, що виконує арифметичнi операцiї (той же самий, що i "арифметичний прилад" Лейбнiца), одержав назву арифметичного. Пiзнiше, зi збiльшенням логiчних дiй, його стали називати арифметико-логiчним.

Вiн став основним пристроєм сучасних комп'ютерiв. Таким чином, два генiї XVII столiття, установили першi вiхи в iсторiї розвитку цифрової обчислювальної технiки. Заслуги В.Лейбнiца, однак, не обмежуються створенням "арифметичного приладу". Починаючи зi студентських рокiв i до кiнця життя вiн займався дослiдженням властивостей двiйкової системи числення, що стала надалi, основною при створеннi комп'ютерiв. Готфрiд Вiльгельм ЛейбнiцЗображення медалi, намальоване Готфрiд Вiльгельмом Лейбнiцем у 1697р.Вiн надавав їй деяке мiстичне значення i вважав, що на її базi можна створити унiверсальну мову для поясненя явищ свiту i використання у всiх науках, у тому числi у фiлософiї. Збереглося зображення медалi, намальоване В.Лейбнiцем у 1697 р., що пояснює спiввiдношення мiж двiйковою i десятковою системами числення.

Пройшло ще понад сто рокiв i лише наприкiнцi XYIII сторiччя у Францiї були здiйсненi наступнi кроки, що мають принципове значення для подальшого розвитку цифрової обчислювальної технiки - "програмне" за допомогою перфокарт керування ткацьким верстатом, створеним Жозефом Жакардом (Joseph Jacquard, 1752-1834) i технологiя обчислень при ручному рахунку, запропонована Гаспаром де Пронi (Gaspar de Prony, 1755-1838), котрий розподiлив числовi обчислення на три етапи: розробка чисельного методу обчислень, який зводив рiшення задачi до послiдовностi арифметичних операцiй, складання програми послiдовностi арифметичних дiй, проведення власне обчислень шляхом арифметичних операцiй над числами вiдповiдно до складеної програми. Цi два нововведення були використанi англiйцем Чарльзом Беббiджем (Charles Babbege, 1791-1881), котрий здiйснив якiсно новий крок у розвитку засобiв цифрової обчислювальної технiки - перехiд вiд ручного до автоматичного виконання обчислень по складенiй програмi. Ним був розроблений проект Аналiтичної машини - механiчної унiверсальної цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням (1830-1846 рр.). "Паскалiна"Блез ПаскальМашина включала п'ять пристроїв (як i першi ЕОМ, що з'явилися 100 рокiв по тому): арифметичний (АП), запам'ятовуючий (ЗП), керування, вводу, виводу. АП будувався на основi зубчатих колiс, на них же пропонувалося реалiзувати ЗП (на 1000 50-розрядних чисел!). Для вводу даних i програми використовувалися перфокарти. Передбачувана швидкiсть обчислень - додавання i вiднiмання за 1 сек, множення i дiлення - за 1 хв. Крiм арифметичних операцiй була команда умовного переходу.

Програми для розв'язання задач на машинi Беббiджа, а також опис принципiв її роботи були складенi Адою Августою Лавлейс - дочкою Байрона (Ada Augusta Lavelace, 1816-1852).

Були створенi окремi вузли машини. Всю машину через її громiздкiсть створити не вдалося. Тiльки зубчатих колiс для неї знадобилося б понад 50000. Змусити таку махину працювати можна було тiльки за допомогою парової машини, що i намiчав Беббiдж.

"...Улiтку 2001 року машина Беббiджа була, нарештi, побудована стараннями Дорона Суода*, директора лондонського Музею науки. Ця машина не тiльки стала плодом генiального задуму, але i стала шедевром iнженерної роботи. Вона складається з понад восьми тисяч окремих деталей, в бiльшостi виточених вручну - всього п'ять тонн дуже точної механiки! Особливо вражає "принтер XIX столiття". Вiн вiдтискує результати обчислень на поверхнi друкованої форми i друкує їх на паперi. Так завтрашнiй день стає копiєю минулого, а механiчне мигтiння деталей - яке ожило музикою думки, зримими переливами логiки. Поворот рукоятки, i вся машини починає рухатися. Вона мiркує. Вали трiскотять; шпинделi фурчать; штанги стукають; колеса обертаються.

Свого часу Беббiдж сподiвався, що задумана їм машина стане пророкувати стихiйнi лиха й удари долi, зводячи циферки численних фактiв воєдино i перетворюючи послiдовнiсть одиничних подiй у фатальну картину загального зв'язку речей.

Тепер його машинi належить тягнути скромне, примарне iснування. Час вiд часу Суод буде вручати гостям музею сувенiр - листок, на якому роздруковане рiшення улюбленого рiвняння Беббiджа: Y=X2+X+41..."

Н.Николаев "Дело Бэббиджа живет и побеждает". Знание и сила, № 1, 2002

* - Dr. Doron Swade, Head of Collections, Science Museum, London, http://www.sciencemuseum.org.uk/

Чарльз БеббiджМеханiчна унiверсальна цифрова обчислювальна машина

Цiкаво зазначити, що у 1870 р. (за рiк до смертi Беббiджа) англiйський математик Джевонс сконструював (мабуть, першу у свiтi) "логiчну машину", що дозволяла механiзувати найпростiшi логiчнi висновки.

В Росiї про роботу Джевонса стало вiдомо в 1893 р., коли професор унiверситету в Одесi I.Слешинський опублiкував статтю "Логiчна машина Джевонса" ("Вiсник дослiдної фiзики та елементарної математики", 1893 , р.7).

"Будiвельниками" логiчних машин у дореволюцiйнiй Росiї стали Павло Дмитрович Хрущов (1849-1909) i Олександр Миколайович Щукарєв (1884-1936), якi працювали в навчальних закладах України.

Першим вiдтворив машину Джевонса професор П.Д.Хрущов. Примiрник машини, створений ним в Одесi, одержав "у спадщину" професор Харкiвського технологiчного iнституту Щукарьов, де вiн працював починаючи з 1911 р. Вiн сконструював машину наново, привнесши в неї цiлий ряд удосконалень i неодноразово виступав iз лекцiями про машину i про її можливi практичнi застосування. Одну з лекцiй було прочитано в 1914 р. у Полiтехнiчному музеї в Москвi. Присутнiй на лекцiї проф. А.Н.Соков писав:

Олександр Щукарьов"Якщо ми маємо арифмометри, що складають, що вiднiмають, що множать мiльйоннi цифри поворотом важеля, то, очевидно, час потребує мати логiчну машину, спроможну робити безпомилковi висновки й умовиводи одним натисканням вiдповiдних клавiш. Це збереже масу часу, залишивши людинi галузь творчостi, гiпотез, фантазiї, натхнення - душу життя". Цi пророчi слова були сказанi в 1914 р.! (Журнал "Вокруг света", № 18, статья А.Н.Сокова "Мыслительная машина").

Слiд зазначити, що самий Джевонс, першостворювач логiчної машини, не бачив для неї яких-небудь практичних застосувань.

На жаль, машини Хрущова i Щукарьова не збереглися. Проте, у статтi "Механiзацiя мислення (логiчна машина Джевонса)", опублiкованiй професором О.М.Щукарьовим у 1925 р. ("Вiсник знання", № 12), дається фотографiя машини сконструйованої Щукарьовим i її достатньо докладний опис, а також, що дуже важливо - рекомендацiї по її практичному застосуванню.

Таким чином, у Алана Тьюринга, який опублiкував в 1950 р. статтю "Чи може машина мислити?" були попередники в Українi, що цiкавилися цим питанням.

Генiальну iдею Беббiджа здiйснив Говард Айкен (Howard Aiken, 1900-1973), американський учений, що створив у 1944 р. перший в США релейно-механiчний комп'ютер. Його основнi блоки - арифметики i пам'ятi були виконанi на зубчатих колесах!

Алан ТьюрингГовард Айкен

Якщо Беббiдж набагато випередив свiй час, то Айкен, використавши тi ж зубчатi колеса, у технiчному планi використовував застарiлi рiшення. Ще на десять рокiв ранiше, у 1934 р. нiмецький студент Конрад Цузе (Konrad Zuse, 1910-1995), що працював над дипломним проектом, вирiшив зробити (у себе вдома) цифрову обчислювальну машину з програмним керуванням i з використанням - вперше у свiтi! - двiйкової системи числення. У 1937 р. машина Z1 (Цузе 1) запрацювала! Вона була двiйковою, 22-х розрядною, iз плаваючою комою, iз пам'яттю на 64 числа i чисто механiчною (ричажною)!

У тому ж 1937 р., коли запрацювала перша у свiтi двiйкова машина Z1, Джон Атанасов (John Atanasoff, 1903-1963) болгарин за походженням, що жив у США, почав розробку спецiалiзованого комп'ютера, вперше у свiтi застосувавши електроннi лампи (300 ламп).

Пiонерами електронiки виявилися й англiйцi - у 1942-43 роках в Англiї за участю Алана Тьюринга (Alan Turing, 1912-1954) була створена обчислювальна машина "Колоссус". У нiй було 2000 електронних ламп! Машина призначалася для розшифровування радiограм нiмецького вермахту. Роботи Цузе i Тьюринга були секретними. Про них в той час знали небагато. Вони не викликали будь-якого резонансу у свiтi. I лише в 1946 р. коли з'явилася iнформацiя про електронну обчислювальну машину (ЕОМ) "ЕНIАК" (Electronic Numerical Integrator and Computer - електронний цифровий iнтегратор i комп'ютер), створену в США Д.Мочлi (John Mauchly, 1907-1986) та П.Еккертом (Presper Echert, 1919-1995), перспективнiсть електронної технiки стала очевидною (в машинi використовувалося 18 тис.електронних ламп i вона виконувала майже 3 тис. операцiй за сек). Проте машина залишалася десятковою, а її пам'ять складала лише 20 слiв. Програми зберiгалися поза межами оперативної пам'ятi.

Джон АтанасовДжон Мочлi

Завершальну крапку в створеннi перших ЕОМ поставили, майже одночасно, у 1949-52 рр. вченi Англiї, Радянського Союзу i США, якi створили ЕОМ iз програмою, що зберiгалася у пам'ятi: Морiс Уiлкс - ЕДСАК (Maurice Wilkes, 1913, Electronic Delay Storage Automate Computer EDSAC) - електронний автоматичний комп'ютер на лiнiях затримки, 1949 р.; Сергiй Лебедєв (1902-1974) - Мала електронно лiчильна машина "МЭСМ", 1951 р.; Iсаак Брук - М1, 1952 р.; Джон Мочлi i Преспер Еккерт, Джон фон Нейман - ЕДВАК (John von Neumann, 1903-1957, Electronic Discrete Variable Computer EDVAC) 1952 р.

Протягом механiчного, релейного i на початку електронного перiоду розвитку цифрова обчислювальна технiка залишалася галуззю технiки, науковi основи якої тiльки дозрiвали.

Першими складовими майбутньої науки, якi надалi були використанi для створення основ теорiї обчислювальних машин, стали дослiдження двiйкової системи числення, проведенi Лейбнiцом (XYII сторiччя), алгебра логiки, розроблена Джорджем Булем (XIХ сторiччя), абстрактна "машина Тьюринга", запропонована генiальним англiйцем у 1936 р. для доказу можливостi механiчної реалiзацiї будь-якого алгоритму, що має рiшення, теоретичнi результати Шеннона, Шестакова, Гаврилова (30-i роки ХХ ст.), якi об'єднали електронiку з логiкою.

Преспер ЕккертДжон фон Нейман

Принципи побудови комп'ютерiв, висловленi Еккертом i Нейманом (США, 1946 р.) i, незалежно, Лебедєвим (СРСР, 1948 р.) стали завершенням першого етапу розвитку науки про комп'ютери.

Цифрова обчислювальна технiка в цей час була ще недосконалою i багато в чому поступалася аналоговiй, що мала у своєму арсеналi механiчнi iнтегратори, машини для рiшення диференцiйних рiвнянь та iн.

В СРСР, у тому числi в Українi, поняття "обчислювальна технiка" довгий час використовувалося як для позначення технiчних засобiв, так i науки про принципи їхньої побудови i проектування.

Проте, на наступному етапi цифрова технiка зробила безпрецендентний ривок за рахунок iнтелектуалiзацiї ЕОМ, у той час як аналогова технiка не вийшла за рамки засобiв для автоматизацiї обчислень.

Подальшому розвитку цифрової технiки сприяв розвиток в другiй половинi ХХ ст. науки про комп'ютери. Науковi основи цифрових ЕОМ у цей час поповнилися теорiєю цифрових автоматiв, основами програмування, теорiєю штучного iнтелекту, теорiєю проектування ЕОМ, комп'ютерними технологiями рiзноманiтних iнформацiйних процесiв, що забезпечили становлення нової науки, яка отримала назву "Computer Science" (комп'ютерна наука) у США i "iнформатика" у Європi. Великий внесок у її розвиток зробили вченi України про що буде сказано нижче.

Конрад ЦузеМашина Z1 (Цузе 1)

Термiн "iнформатика" стосувався науки про отримання, передачу, збереження й опрацювання iнформацiї. У свою чергу, її подiляли на теоретичну i прикладну.

Теоретична iнформатика включала математичне моделюванням iнформацiйних процесiв. Прикладна охоплювала питання побудови та проектування ЕОМ, мереж, мультимедiа, комп'ютернi технологiї iнформацiйних процесiв та iн. Головною науковою базою прикладної iнформатики були електронiка (мiкроелектронiка) i теорiя штучного iнтелекту.

Слiд зазначити, що в галузi штучного iнтелекту, незважаючи на багато досягнень, ми стоїмо лише на самому початку розвитку цього важливого наукового напрямку i тут з'являються величезнi перспективи зближення комп'ютерiв з "iнформацiйними" можливостями людини.

Найкраще про "iнтелектуальнi" можливостi машин сказав В.М.Глушков:

"ЕДВАК"Джордж Буль

"Навряд чи можна сумнiватися, що в майбутньому усе бiльш i бiльш значна частина закономiрностей навколишнього свiту буде пiзнаватися i використовуватися автоматичними помiчниками людини. Але настiльки ж безсумнiвно i те, що усе найбiльш важливе в процесах мислення i пiзнання завжди буде належати людинi. Справедливiсть цього висновку обумовлена iсторично.

...Людство не є простою сумою людей. Iнтелектуальна i фiзична мiць людства визначається не тiльки сумою людських м'язiв i мозку, але i всiма створеними ним матерiальними i духовними цiнностями. У цьому розумiннi нiяка машина i нiяка сукупнiсть машин, що є у кiнцевому рахунку продуктом колективної дiяльностi людей, не можуть бути "розумнiшими" за людство в цiлому, тому що при такому порiвняннi на ваги з одного боку кладеться машина, а з iншого - усе людство разом iз створеною ним технiкою, що включає, зрозумiло i машину яка розглядалася.

Sir Maurice Wilkes

Слiд зазначити також, що людинi iсторично завжди буде належати остаточна оцiнка iнтелектуальних, так само як i матерiальних цiнностей, у тому числi i тих цiнностей, що створюються машинами, так що й у цьому розумiннi машина нiколи не зможе перевершити людини.

Таким чином, можна зробити висновок, що в чисто iнформацiйному планi кiбернетичнi машини не тiльки можуть, але й обов'язково повиннi перевершити людину, а в рядi, поки ще вiдносно вузьких галузей, вони роблять це вже сьогоднi. Але в планi соцiально-iсторичному цi машини є i завжди залишаться не бiльш нiж помiчниками i знаряддями людини". (В.М.Глушков. Мышление и кибернетика//Вопр.философии. 1963. № 1).

На даний час термiн "iнформатика" усе частiше замiняється бiльш змiстовним термiном "iнформацiйнi технологiї" (IТ), що позначає, з одного боку, розробку, проектування i виробництво комп'ютерiв, периферiї й елементної бази для них, мережевого обладнання, алгоритмiчного i системного програмного забезпечення, а з iншого боку - їхнє застосування в системах рiзного призначення.

Сергiй ЛебедєвВiктор Глушков

Основоположником IТ в Українi й у колишньому Радянському Союзi став В.М.Глушков, засновник всесвiтньо вiдомого Iнституту кiбернетики НАН України, що носить зараз його iм'я.

Що стосується елементної бази, багато в чому визначальної в розвитоку комп'ютерiв, то варто сказати, що розмiри електронних компонентiв наближаються до межi - 0,05 мiкрона.

Проте, iстотно новi i ефективнi елементи ще не з'явилися. Не дивлячись на те, що в цiй галузi ведуться численнi дослiдження.

Найбiльш активний розвиток цифрової обчислювальної технiки в теперiшнiй час йде, у першу чергу, шляхом нарощування вбудованого штучного iнтелекту. Комп'ютери, що одержали свою назву вiд початкового призначення - виконання обчислень, одержали друге, дуже важливе застосування. Вони стали незамiнними помiчниками людини в його iнтелектуальнiй дiяльностi та основним технiчним засобом iнформацiйних технологiй.

Завiтавши до основних залiв вiртуальної експозицiї, Ви зможете ознайомитись iз багатьма сторiнками iсторiї розвитку iнформацiйних технологiй в Українi.

Джерело: http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/Early_u.html

Бізнес-аналітик перспективна професія

Vlozhenie-investicij-v-biznesНині, інтернет-сайти та портали з працевлаштування і пошуку персоналу ряснять запитами роботодавців на специфічних фахівців –  бізнес–аналітиків (аналітиків бізнес–процесів, процесних менеджерів, менеджерів інформаційних технологій). Серед основних вимог до претендентів на заміщення такої посади – наявність технічної, математичної чи економічної вищої освіти. До речі назва “бізнес–аналітикˮ стосується двох відносно нових та цікавих професій, зокрема: бізнес–аналітик з інформаційних технологій (ІТ), бізнес–аналітик у галузі підприємництва.

Хто ж ці фахівці? – таке питання ми задали завідувачу кафедри економічної кібернетики та інформатики Тернопільського національного економічного університету, доктору економічних наук за спеціальністю математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці Ляшенко Оксані Миколаївні.

Щодо першої професії, то загалом,  ІТ бізнес–аналітик– це фахівець, що об’єднує бізнес (підприємництво) та інформаційні технології. Саме він може говорити однією мовою як із представниками бізнесу, як от: підприємці, економісти, менеджери так і з пердставниками технічних професій: – програмісти, інженери–системотехніки, тощо. Саме ІТ бізнес–аналітик організовує роботу щодо розробки і упровадження інформаційних систем та технологій на підприємствах, в органах державної влади, різних установах та організаціях. Його головне завдання слідкувати за тим, щоб інформаційна система та технологія відповідала реальним потребам діяльності підприємства чи організації, усім діловим–процесам, адже програмісти не створюють процеси, а лише коди, що реалізовують ці процеси у межах інформаційної системи.

У свою чергу, бізнес аналітик у галузі підприємництва це – фахівець, що вміє аналізувати певний вид економічної діяльності чи бізнес–процесу, загалом. Такий фахівець має системне мислення, знання економіки, менеджменту, вміння застосовувати математичні методи, конструювати моделі та використовувати сучасні комп’ютерні інформаційні технології для вирішення економічних завдань та проблем. Таким фахівцям необхідні: знання передового світового досвіду удосконалення систем управління підприємствами, основних стандартів описування, регламентації і аудиту ділових процесів підприємства; хороші навички використання сучасних  інформаційних технологій для виконання робіт по оптимізації і аналізу процесів підприємства.

Тобто щоб стати бізнес–аналітиком треба бути і математиком і економістом і програмістом – а це не забагато для однієї людини? Де ж отримати такі знання і навики, щоб відповідати вимогам до таких професій?

Для таких професій призначені економісти з економічної кібернетики, що мають ґрунтовні знання як в галузі економіки та менеджменту так і в математиці, інформатиці та інших системних науках.

Обов'язки таких працівників це: проведення обстеження, експертизи і оптимізації бізнес–процесів, організаційної структури організацій різних сфер діяльності; опис, моніторинг, аналіз бізнес-моделі підприємства, його ділових процесів; вироблення рекомендацій щодо удосконалення проблемних бізнес-процесів та реалізація рекондацій; керівництво проектними офісами у галузі інформаційних технологій; розроблення регламентів роботи підприємства  постановки завдань по вибору і впровадженню інформаційних систем.

До речі, за даними статистичного спостереження Дослідного центру  вітчизняного порталу SuperJob® ( див.  http://www.superjob.ua/research) віковий діапазон найбільш затребуваних вітчизняним ринком праці бізнес-аналітиків – 23-40 р., а це як раз випускники ВНЗ останніх років, (бізнес–аналітики у віці до 30 років складають близько 54% від загального числа працевлаштованих спеціалістів такого профілю (у віці від 30 до 40 років - близько 32%).

Зауважте, що  99% працевлаштованих бізнес-аналітиків мають вищу освіту – і це зрозуміло, без спеціальної підготовки і наполегливого навчання таким фахівцем стати не реально. Майже 63% бінес-аналітиків – чоловіки,  а діапазон заробітної плати таких фахівців в Україні – від 4000 грн. до 10000 грн.

Чи можуть випускники ТНЕУ отримати такі можливості працевлаштування?

Колектив новоствореної кафедри економічної інформатики та кібернетики ТНЕУ розуміє, що для того щоби наші випускники, тобто  випускники спеціальності економічна кібернетика фахового спрямування Інформаційні технології в економіці могли реалізувати себе у якості таких фахівців їм потрібні: володіння передовими уніфікованими методологіями системного управління (ITIL/ITSM, MOF і т.п.); навики формалізації, документування і моделювання ділових процесів з використанням спеціальних нотацій (тобто професійних “мовˮ аналітиків IDEF, ARIS®, UML і ін.) та інструментальних середовищ; уміння готувати різні технічні документи (технічні завдання, інструкції і інше); знання англійської мови на рівні Intermediate; знання процесів діловодства і документообігу на підприємствах, вміння розробити та упровадити корпоративну аналітичну систему. І саме тому кафедра дотримується принципу безперервності комп’ютерної підготовки студентів, що навчаються за напрямом підготовки економічна кібернетика – з першого по п’ятий курс фахові дисципліни викладаються на основі використання в навчальному процесі проґресивних інформаційних технологій і прикладного програмного забезпечення (ProjectExpert®, MS Project, ARIS®, BpWin®, Rational Rose®, Wolfram Mathematica®, MathLab®, Ithink®, STATISTICA®, Orange® тощо).

З цього навчального року кафедра стала базовою кафедрою партнерської програми ТНЕУ та компанії BaseGroup Labs – професійного постачальника програмних продуктів і рішень для бізнесу в галузі аналізу даних. Сертифікацію BaseGroup Labs на право використання у навчальному процесі аналітичної платформи Deductor® при підготовці економістів-кібернетиків успішно пройшов доцент нашої кафедри кандидат технічних наук Струбицький Павло Романович.

Університет є єдиним ВУЗом–партнером BaseGroup Labs у галузі підготовки економістів-аналітиків у Тернопільській області. До речі, таких університетів і в Україні не багато, а лише 10, зокрема, серед них: Національний технічний університет України “КПІˮ, Одеський національний університет ім. І. Мечникова, Східноукраїнський університет ім. В. Даля.

Як бачите ми слідкуємо за тенденціями ринку праці та працюємо задля майбутнього успіху і професійної реалізації наших студентів економістів–кібернетиків.

Спеціальність «економічна кібернетика»

Print

Економічна кібернетика – це одна із спеціальностей, за якою готують майбутніх фахівців на факультеті комп’ютерних інформаційних технологій Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ). Що це за спеціальність, чого навчаються студенти, «гризучи граніт її науки», які професійні шляхи та обрії росту вона відкриває ?

Економічна кібернетика, що виникла як навчальна спеціальність в середині 1960-років, поєднує вивчення економіки й комп’ютерних та інформаційних засобів автоматизації економічної діяльності, а також – спеціалізованих методів управління економічними об’єктами, їх дослідження з допомогою  моделювання.

Таким чином, деякі випускники спеціальності «економічна кібернетика», – їх менше, – ідуть працювати економістами, маючи професійні переваги серед колег по роботі, завдяки знанням у галузі комп’ютерно-інформаційних технологій. Інші – традиційно, їх більшість, – вибирають власне інженерну професію – вони стають програмістами, фахівцями з баз даних, систем автоматизації тощо. Завдяки ґрунтовному вивченню основ економіки їм легше працювати серед економістів, бухгалтерів, адже вони не лише знаються на комп’ютерних системах, призначених для автоматизації економічної діяльності, а й добре розуміють суть тих економічних задач, для яких, власне створено ті чи інші інформаційні системи.

Найчастіше вибір кар’єри інженера-економіста приводить на професійну стежку розробника програмного забезпечення для економічних потреб, фахівця з впровадження, підтримки та експлуатації програмного забезпечення, або як кажуть «адміністрування» баз даних, інформаційних систем автоматизації, котрими нині рясніють як виробничі підприємства, так банки й численні служби.

Ще 15-20 років тому фахівці з комп’ютерної техніки працювали або в конструкторських бюро, розв’язуючи технічні задачі, або в обчислювальних центрах великих підприємств, автоматизуючи, власне, економічну діяльність. За нинішніх же умов, далеко не найкращих для пошуку праці, що б приносила радість, програмісти потрібні переважно в галузі автоматизації економічної діяльності: в торгівлі, банках, виробничих підприємствах. І ця тенденція не лише зберігається, а набуває дедалі інтенсивнішого розвитку. Зрозуміло, що за таких умов, здобувши спеціальність «економічна кібернетика», молодий фахівець має кращі шанси знайти роботу, що не тільки тішила б достойною платнею, а й відповідала його творчим покликанням.

Дивлячись правді вічі, треба сказати, що як і інші міждисциплінарні науки економічна кібернетика вимагає серйозної роботи над собою з боку студента. Знань, почерпнутих з телебачення й новин не достатньо для того щоб здавати екзамени на цій спеціальності. «Гіркий корінь солодкої інженерно-економічної вченості», полягає в потребі ґрунтовного вивчення спеціалізованих дисциплін, не згірш інженерно-технічних спеціальностей, освоєння мов програмування, технологій програмування, з подальшою постійною самоосвітою в цій галузі. Втім, «горшки ліплять і програм пишуть» … звичайні люди.

Вбираючи фах, випускники й випускниці шкіл, нерідко задумуються, – яка спеціальність «дівчача», яка «більше чоловіча». Досвід роботи в інформаційних технологіях, тривале спілкування з студентами, показує, що спеціальність «економічна кібернетика» відрізняється власне тим, що молоді хлопці й дівчата легко розпочинають на її основі кар’єрний ріст. В інформаційних ж бо технологіях знайдеться робота всім.

Наш педагогічний досвід показує, що навчальні предмети з економічної кібернетики легко даються тим вчорашнім учням й ученицям, які любили  математику, інформатику поряд з природничими науками.

Нині економічна наука стоїть напередодні істотних зрушень, своєрідної революції, що проявляються через дедалі ширше застосування для дослідження економічної поведінки методів, розроблених в природознавчих науках. Отже, якщо когось хвилюють проблеми пізнання, особливо – в такій драматичній галузі, якою є економічні відносини – тоді, можливо, саме «економічна кібернетика» приведе вас до вершин науки.

І ще – навчання в Тернополі – це не лише радісні роки молодості в серед чистих парків, що туляться до величезного ставу в центі тихого міста, – це духовне збагачення культурними скарбами нашого народу, якими так багатий Тернопільський край – мальовничий куток Галичини й Поділля.

В ТНЕУ студентів спеціальності «економічна кібернетика» навчають викладачі – фахівці з економіки, моделювання, програмування, комп’ютерних наук, інформаційних систем, які щиро опікуються своїми студентами, по-батьківськи люблять їх, намагаються дати їм знання, виховати достойними громадянами.

Економічна кібернетика – це високе покликання: кому як не фахівцям що знають економіку до її «інженерних фундаментів та природознавчих глибин» будувати «в своїй хаті свою правду» – створюючи родинний затишок, зміцнювати незалежність нашої Батьківщини.