Концепція ERP II

Поєднання традиційної ERP-системи підприємства з Internet-рішеннями для електронного бізнесу привели до створення нового організаційного та управлінського середовища і нової якості системи. У результаті цього з’явилася концепція систем нового покоління — ERP II.

У 2000 p. Gartner Group запропонувала концепцію ERP II (Enterprise Resource and Relationship Processing, управління корпоративними ресурсами і зовнішніми зв’язками), прихід яких на ринок припадає на 2004 р. Основна ідея цієї концепції — вихід за межі задач автоматизації внутрішніх бізнес-процесів підприємства, співпраця покупців і продавців, спільне створення товарів і послуг бізнес-партнерами.

ERP II — бізнес-стратегія підприємства, що включає певний набір застосувань, які допомагають клієнтам і акціонерам компанії збільшувати вартість бізнесу за рахунок новітніх IT,

— підтримки й оптимізації процесів як всередині підприємства, так і ззовні. Як приклад можна навести комплексну інтегровану систему «Технокласс». Система спроектована і розроблена відповідно до концепції ERP II за такими принципами:

o інформаційне забезпечення всіх процесів у їх взаємозв’язку;

o одноразове введення даних у місці їх виникнення з прямим застосуванням у всіх функціональних напрямах;

o застосування єдиної бази даних, правил і процедур;

o можливості безперервного розвитку відносно нових корпоративних управлінських методів і технологій, комунікаційних і технічних засобів, інформаційного і функціонального обхвату.

Поява концепції ERP II викликана тим, що для сучасних ERP-систем став характерний розвиток нових функціональних можливостей, пов’язаний з виходом за традиційні рамки оптимізації й автоматизації транзакційних процесів усередині підприємства (технологій SCM і CRM).

CRM (Customer Relationship Management) — це орієнтована на побудову конкурентноспроможного бізнесу концепція і бізнес-стратегія, основою якої є клієнто-орієнтований підхід. Ця стратегія, що ґрунтується на використанні нових управлінських та ІКТ, за допомогою яких компанія збирає інформацію про своїх клієнтів на всіх стадіях життєвого циклу спілкування (залучення, утримання, лояльність), здобуває з неї знання і використовує їх на користь свого бізнесу шляхом побудови взаємовигідних відносин з ними.

Головне завдання CRM-систем — підвищення ефективності бізнес-процесів, зосереджених у відділах маркетингу, продажу, обслуговування у фронт-офісі, спрямованих на залучення й утримання клієнтів. На рівні технологій CRM — це набір застосувань, пов’язаних єдиною бізнес-логікою й інтегрованих у корпоративне інформаційне середовище компанії на основі єдиної бази даних. Спеціальне програмне забезпечення дає змогу провести автоматизацію відповідних бізнес-процесів відділів маркетингу, продажу й обслуговування. На практиці інтегрована система CRM забезпечує координацію дій різних відділів, забезпечуючи їх загальною платформою для взаємодії з клієнтами.

SCM-система (Supply Chain Management) — система управління ланцюжком постачальників — інтегрована система планування процесів постачання та управління ними, що забезпечує координацію та контроль діяльності всіх учасників ланцюжка постачань. Управління ланцюжком постачань — це інтеграція та управління всіма підприємствами і видами їх діяльності, що входять у ланцюжок постачань, на основі поділеної співпраці, ефективних бізнес-процесів і спільного використання інформаційних ресурсів з метою створення високоефективних систем формування цінності. Ланцюжок постачань включає управління ІС, пошук джерел, закупівлю, складання календарних планів виробництва, обробку замовлень, управління товарно-матеріальними запасами, складування, обслуговування споживачів після продажу.

При цьому традиційний контур управління, властивий ERP-системі, тепер називають застосуваннями back-office, а зовнішні застосування для підприємства — front-office.

Розширення сфери застосування ERP II виявляється у тому, що нова концепція охоплює також невиробничі сфери. Властиві їй функції відображають тепер і специфіку конкретної галузі або напряму діяльності.

На думку аналітиків Gartner Group, Web-орієнтована архітектура ERP ІІ-систем значно відрізняється від архітектури ERP-систем. Тому для переходу від концепції ERP до ERP II потрібна серйозна перебудова застосувань. Дані, що використовуються в ERP ІІ-системах, відрізняються від внутрішніх даних ERP-систем передусім тим, що вони розраховані на використання в розподіленому торговельному Web-співтоваристві. Крім того, ERP ІІ-системи повністю вмонтовані в Internet і можуть працювати з даними, розміщеними не у власному репози-торії, підтримувати публікацію/підписку, ініційовану клієнтом або подією, взаємодіяти з іншими застосуваннями, що використовують ЕАІ-адаптери (Enterprise Application Integra-tion) і мову XML.

Отже, вирішальними чинниками в конкурентній боротьбі на світовому ринку в майбутньому стануть: швидкість розширення функціональних можливостей ERP-системи й їх адаптації до потреб клієнта; швидкість запровадження систем; якість робіт щодо розширення можливостей, адаптації і запровадження ERP-системи; можливості виробників забезпечити інтеграцію у своїх системах ERP, CRM, SCM і електронної комерції.

Важливу роль у конкурентній боротьбі відіграє здатність компаній до встановлення партнерських відносин для отримання ринкових переваг.

Назвемо основні тенденції розвитку світового ринку ERP-систем: консолідація розробників ERP-систем, прагнення ERP* виробників підсилювати свої ринкові позиції через придбання компаній, що володіють необхідними технологіями, інтеграція ERP-систем між собою і з іншим корпоративним ПЗ.

Розвиваються стандарти для інтеграції ERP-систем. Зокрема, промислова група RosettaNet розробила нові стандарти для інтеграції ERP-систем на основі стандартів XML.

RosettaNet — стандарт, що базується на використанні XML, орієнтований виключно на інтеграцію ланцюжків постачань промислових компаній (В2В) суміжних галузей промисловості (вертикальний стандарт). Стандарт RosettaNet запроваджено в електронній і напівпровідниковій промисловості.

Модель RosettaNet (RosettaNet Implementation Framework

— RNIF) використовується для вироблення рекомендацій щодо інтерфейсних партнерських процесів (Partner Interface Process

— PIP). Визначену в RosettaNet сукупність так званих «сигнальних повідомлень моделі» (Framework Signal Messages) використовують у жорстко заданому форматі. Перехід до використання стандарту RosettaNet вимагає від підприємства проведення ретельної підготовчої роботи (визначення бізнес-процесів і їх узгодження з вимогами стандарту RosettaNet, що пов’язано зі значними витратами).

RosettaNet дає змогу створити «Автоматизований ланцюжок попиту» (Automated Demand-Chain), що базується на стандартних описах товарів/послуг. Така система скорочує кількість неправильно оформлених замовлень та повернень і містить ефективні інструменти для перевірки товарно-матеріальних запасів, конфігурації та сумісності.

Інший стандарт, OAG (Open Applications Group), є горизонтальним стандартом, що базується на XML і застосовується у всіх галузях. Його можна використовувати у застосуваннях, пов’язаних з ERP і управлінням стосунками зі споживачами (CRM). Результат розробки OAG — уніфікація бізнес-повідом-лень і сценаріїв для інтеграції застосувань підприємств. Важливою функцією OAG є можливість додавання окремих бізнес-застосувань без заміни всього комплексу після впровадження OAG.

Стандарт BizTalk Framework компанії Microsoft розроблено для підтримки при створенні й обслуговуванні схем даних XML, що забезпечують інтеграцію застосувань електронного бізнесу. Ці схеми доступні усім, хто бажає за їх допомогою забезпечити інтеграцію бізнес-систем з іншими системами, що використовують ті самі схеми. Схеми призначені лише для читання, тому користувач, обравши конкретну схему для інтеграції власних систем, вже не може її змінювати.

У BizTalk організовано спільний репозиторій, де лінійки сумісних з BizTalk форматів можна перевіряти на правильність, зберігати, одержувати і вільно використовувати. Крім того, розробників сумісних з BizTalk стандартами, заохочують надавати конвертори повідомлень у відомих форматах даних. Торгові партнери можуть обмінюватися повідомленнями, які відповідають схемам, що опубліковані в бібліотеці схем BizTalk.

Open-EDI Reference Model (ISO 14662). Завданням специфікації еталонної моделі відкритого електронного обміну даними — національний стандарт ISO 14662 — є подоланням проблем, що виникли при застосуванні технології EDI. Насамперед це вирішення питання узгодження економіко-технічних проблем детальних двосторонніх угод шляхом розробки стандартних бізнес-сценаріїв і допоміжних послуг.

Ця модель вважається базовою для виконання бізнес-транзакцій у межах окремих галузей економіки або між ними.

Специфікації Open-EDI не залежать від конкретних реалізацій, конкретного бізнесу, угод, видів економічної діяльності і підприємств. На перший план у специфікаціях Open-EDI виступають бізнес-аспекти, а не системні характеристики транзакцій.

Для опису відповідних аспектів бізнес-транзакцій Open-EDI Reference Model використовує операційний рівень подання бізнесу, що враховує семантику даних у транзакціях, і пов’язаний з ними обмін даними, а також правила проведення транзакцій. Функціональні служби враховують наявність допоміжних служб, які задовольняють технічні потреби: можливості доставки послуг, інтерфейси і протоколи.

Більшість запроваджень ЕОД (електронного обліку даними) успішні лише у разі довгострокових партнерських взаємовідносин, обмеженої кількості партнерів.

Відкритий ЕОД зменшує дію цих бар’єрів за допомогою впровадження стандартних бізнес-сценаріїв та необхідного сервісу для їхнього обслуговування. Якщо бізнес-сценарій погоджено, і його реалізація узгоджується зі стандартами відкритого ЕОД, то у попередній угоді між діловими партнерами, окрім рішень щодо транзакцій (операцій) відкритого ЕОД відповідно до бізнес-сценарію, немає необхідності. Оскільки відкритий ЕОД застосовує універсальний підхід, то це дає змогу підприємствам встановлювати короткострокові взаємовідносини швидко й ефективно з боку витрат. Бізнес-сценарії та необхідний обслуговуючий (супутній) сервіс буде доступний для всіх, хто бажає їх застосовувати, забезпечуючи таким чином необхідні засоби для запровадження відкритого ЕОД.

Сферою застосування відкритого ЕОД є електронне оброблення бізнес-транзакцій між різноманітними автономними організаціями, органами влади або фізичними особами всередині та між секторами економіки (наприклад, державний (приватний), промисловий або географічний). Застосування охоплює бізнес-транзакції, які містять різні типи даних, а саме: числа, символи, образи та звук.

Спочатку еталонну модель відкритого ЕОД було розроблено для впровадження стандартів, необхідних для колективної

(сумісної) роботи організацій через ІТ-системи спільного доступу. Ця модель не залежить від:

o застосування інформаційних технологій;

o сутності або правил ведення бізнесу;

o бізнес-діяльності;

o сторін, що беруть участь у бізнесі.

Еталонна модель відкритого ЕОД визначає необхідні стандарти для відкритого обміну даними й е еталоном цих стандартів внаслідок визначення базових концепцій, застосованих для їх розроблення. Вона є основою для координації роботи між різними агенціями, залученими до стандартизації ЕОД, забезпечує рамки для координації та інтеграції чинних, нових та розроблення майбутніх стандартів. Еталонна модель відкритого ЕОД окреслює перспективу для чинних стандартів з електронного бізнесу.

Для опису відповідних аспектів бізнес-транзакцій еталонна модель відкритого ЕОД застосовує два види подання: бізнес-операційне подання (БОП); функціонально-сервісне подання (ФСП).

БОП призначене для тих аспектів, які застосовують для бізнесових потреб відкритого ЕОД, зокрема це: семантика бізнес-даних у бізнес-транзакціях і пов’язаний з ними обмін даними, правила для бізнес-транзакцій, що містять операційні правила (процедурні домовленості ведення бізнесу), угоди, спільні зобов’язання.

ФСП призначене для супутнього обслуговування, що задовольняє механістичним вимогам відкритого ЕОД. Воно зосереджує увагу на аспектах інформаційних технологій, а саме функціональних можливостях; сервісних інтерфейсах, протоколах.

Такі функціональні можливості, сервісні інтерфейси і протоколи включають можливості ініціації, оброблення і супроводу процесу відкритого ЕОД, інтерфейс застосунку користувача; інтерфейс інфраструктури передавання; оброблення механізму захисту; протоколи для спільної (колективної) роботи ІТ-систем різних організацій; механізми перекладу.

Провідні постачальники ERP-систем (SAP AG, PeopleSoft, J.D. Edwards) постійно поглиблюють роботу зі створення стандяртіи і протоколів обміну інформацією і взаємодії ERP-систем та зовнішніх аналітичних застосувань.

Нині швидко розвивається ринок оренди через Internet різних застосувань ASP (Application Service Providing/Provision). ASP — — це технологія використання елементів інформаційних технологій на умовах орендної плати (не плутати з ActiveServer Pages(ASP) — технологією Microsoft для Windows систем, що дозволяє створювати динамічні Web-сторінки).

ASP підтримує кілька мов програмування, найбільш поширеною серед яких є VBScript. Сервер застосувань і сервер бази даних можуть бути встановлені на устаткуванні ASP-провай-дера, тоді користувачі ERP-системи можуть працювати з віддаленим сервером застосувань через Internet (рис. 6.6). При цьому ASP-провайдер ERP-системи може спеціалізуватися на вертикальних ринках. У такому разі підприємство дістає доступ до ERP-системи, що орінтовпна на певну галузь.

Переваги такого підходу очевидні — можливість доступу до багаторівневих застосувань, надійність їх функціонування. Крім того, виключається необхідність витрат на придбання програмно-апаратного забезпечення, оплату послуг впровадження і заміну ІТ-підрозділу для підтримки ERP-системи. Є різні базові способи доступу до застосувань: термінальньїй доступ через Microsoft Windows NT Terminal Edition, через стандартний Web-браузер через Internet, тонкий Java-клієнт.

В інформаційних технологіях «тонкий» клієнт — це ком-п’ютер-клієнт мережі з клієнт-серверною архітектурою, який переносить всі задачі щодо обробки інформації на сервер.

Серед ASP-застосувань поширені офісні пакети, застосування для електронного бізнесу, корпоративні інформаційні системи, аналітичні програми, системи управління персоналом, застосування управлінням активами підприємства, життєвим циклом виробу.

Причини застосування ASP-моделей такі: дозволяють компаніям знизити накладні витрати, зростає швидкість впровадження застосувань, вирішення проблем відсутності кваліфікованих ІТ-фахівців, з’являється можливість швидкого доступу до нових технологій в Про. Проте є ряд недоліків ASP-моделей, а саме: інформаційна безпека, недостатній рівень якості

ASP-сервісу, труднощі забезпечення гнучкості налагоджування ASP-продуктів для потреб підприємства, ризик низької продуктивності системи, пов’язаний з обмеженими можливостями доступу в Internet, вимога до жорсткої регламентації бізнес-процесів підприємства у межах встановлених ASP-застосувань.

ASP-технологія може бути корисною малим і середнім підприємствам, які не можуть надійно прогнозувати оборотні кошти і дозволити собі придбати ERP-систему.

Саме в управлінні постачаннями при використанні Internet, можуть проявлятися всі переваги ASP-технології, оренда застосувань. Це показує досвід США, Великобританії, Німеччини та інших розвинених країн. Перехід на ASP припускає інтеграцію інформаційних ресурсів всіх учасників ланцюжка постачань на єдиній технологічній платформі провайдера ASP-послуг, що обіцяє серйозні конкурентні переваги і забезпечує можливість виходу на нові, передові, форми організації бізнес-процесів на основі партнерських відносин між усіма учасниками мережі постачань, включаючи ASP-провайдерів і кінцевих споживачів. Ця технологія, що реалізовується на основі аут-сорсингу, якнайкраще відповідає сучасним ринковим концепціям SCM (і2, LogiPlan, Manugistics, InterLogistics) і CRM.

Доступ до ІС через Web забезпечує роботу ланцюжка постачань у режимі реального часу, що суттєво підвищує точність і надійність виконання бізнес-процесів, якість проектування логістичних послуг, а також скорочує логістичний цикл. Можливість безперервного контролю бізнес-процесів у ланцюжку і оперативного прийняття управлінських рішень на його основі сприяє зменшенню кількості і впливу збоїв та помилок у виконанні замовлень. При цьому витрати на ASP можуть бути розділені між компаніями, що забезпечують функціонування ланцюжка на принципах аутсорсингу.

Історія розвитку технології ASP як різновиду ІТ-аутсорсин-гу у сфері систем автоматизації бізнес-процесів підприємства розпочинається з 90-х років XX ст. у CUT А. Ідея використовувати клієнт-серверні рішення в роботі зі складними інформаційними ERP-системами віддалено через Web-сервер є перспективною. Не дуже високий попит на ASP-рішення, зумовлений складністю, ризикованою і високою вартістю проектів, перешкоджав розвитку ринку і не дозволяв вийти на конкурентний з локальними рішеннями рівень цін. Ця обставина стала однією з головних перешкод, оскільки відплив конфіденційної інформації, знань, оригінальних технологій різко звужували коло бажаючих скористатися ASP.

З остаточним формуванням ринку споживача і затвердженням парадигми загальної співпраці в частині створення ланцюжків вартості, розвитком аутсорсингу і систем управління стосунками з клієнтами (споживачами) інтерес до ASP знову зростає. ASP нині становить частину систем управління бізнесом у Європейському Союзі (табл. 6.2).

Таблиця 6.2. Найбільш поширені АЗР-рішення для управління бізнесом компанії в США та Великобританії

Рішення Функціональність
SAP (mySAP),Oracle E-Business Suite, JD-Edwards, People Soft, Lawson, Great Plains Корпоративні інформаційні системи (ERP) для комплексної автоматизації управління бізнес-процесами компаній, які мають у складі пакета контур «Логістика». Системи для великого бізнесу у Web-використанні
Siebel, Sales Logix Системи CRM-класу для великого та середнього бізнесу відповідно. Автоматизація управління взаємовідносинами з клієнтами (покупцями)
MS CRM, MS Exchange, MS SQL Server, MBS (Axapta, Navision), Great Plains Лінійка рішень Microsoft. Комплексне (інтегроване) ASP-рішення на основі продуктів одного виробника
Data Center, Data Warehouse, Call Center Центри і сховища даних для спільного використання постачальниками й споживачами товарів та послуг, центри виклику для роботи із замовленнями і заявками клієнтів

Ризик втрати керованості внаслідок проблем в інформаційному забезпеченні стримує поширення ASP. Більш того, до 35 % угод про передачу ІТ-функцій компаній провайдерам не поновлюються або припиняються достроково. ASP може бути реалізоване у формі аутсорсингу або звичайної оренди, при якій цінність (value) у покупця цих послуг може і не збільшуватися.

Аутсорсинг починався з передачі функцій створення, впровадження і супроводу інформаційних систем розробнику. Потім він трансформувався в нову форму, що одержала назву Task Sourcing (TS). Прикладами реалізації TS, зокрема, можна вважати послуги щодо планування оптимальних маршрутів доставки товарів; рішення завдань оптимізації завантаження транспортних одиниць, що надаються інтерактивно через мережу Internet.

Серед ASP-рішень можна виділити програмне забезпечення, яке реалізує функції електронних платежів у системах електронної комерції, електронного магазину, систем дистанційного навчання, поштові й офісні системи, системи захисту даних, інформаційно-правові системи, інформаційно-пошукові системи, ПЗ, що забезпечують функціонування Call Centers, системи автоматизації бізнес-процесів компанії (системи ERP, CRM і SCM — класів).

Є два варіанти реалізації ASP, кожнен з яких характеризується особливою організацією використання застосувань; відношення «один до багатьох» — провайдер надає одну програму в розпорядження багатьом клієнтам; персоніфікований доступ (відношення «один до одного») — застосування повністю надасться одному клієнтові, чим забезпечується можливість гнучкого налагодження під наявні бізнес-процеси.

Перспективи застосування ASP в управлінні ланцюжками постачань очевидні. Про це свідчать відомості із західного ринку ASP-послуг. Зокрема, поява програмних продуктів для управління, орієнтованих на малий і середній бізнес, сприяє активному формуванню ASP-перспективної цільової групи. У вдалих ASP-проектах забезпечується істотна економія ІТ-ре-сурсів (більш ніж на 20 % ) за рахунок зниження сукупної вартості володіння цими ресурсами (ТСО — Total Cost of Ownership). Основні переваги ASP-рішень полягають у таких принципах:

o оперативний доступ до новітніх IT-рішень і кращих практик управління бізнес-процесами, реалізованим в інформаційних системах провідних виробників;

o витрати на управлінське ПЗ, фіксовані на рівні орендної плати. Відсутні непередбачені витрати на супровід та експлуатацію ІС, що підвищує точність прогнозування витрат і сприяє фінансовій стійкості компанії;

o вивільнення внутрішніх IT-ресурсів компанії за рахунок передачі функцій автоматизації управління ASP-провайдерові;

o низькі стартові витрати на автоматизацію управління;

o істотне зниження ризику, пов’язаного з вибором і впровадженням ІС;

o незалежний доступ до ІС за допомогою мережі Internet віддаленого клієнта з будь-якого ПК;

o можливість зниження бази оподаткування за рахунок віднесення витрат, пов’язаних з ASP, на собівартість товарів чи послуг;

o забезпечення надійного функціонування ІС. Провайдер має у своєму розпорядженні потужніше устаткування, а також кваліфіконаніший персонал, ніж клієнти;

o можливість реалізації розподіленого офісу для координації роботи всіх учасників ланцюжка постачань через Cali Center або Enterprise Data Management (EDM, Центр управління даними підприємства).

Особливо доцільне використання технології ASP на стадіях активного розвитку бізнесу, при реалізації пілотних бізнес-проектів і проектів з коротким життєвим циклом, а також за необхідності впровадження єдиної моделі управління в групі компаній з філіалами і відділеннями.

Найчастіше ІТ-аутсорсинг використовують великі компанії, що працюють на інноваційних і висококоикурентних ринках. Основним мотивом при цьому зазвичай є бажання різко скоротити кількість забезпечувальних відділів, служб І департаментів, щоб зосередитися на ключових бізнес-процесах компанії і проблемах стратегії. Крім того, витрати на ASP контролювати набагато легше, ніж засоби, що виділяються на підтримку власних IT-структур. Додатковими мотиваційними чинниками можуть бути обмежений IT-бюджет, проблеми із залученням висококваліфікованого IT-персоналу для повно-масштабної автоматизації управління, відсутність часу на створення власних IT-ресурсів, швидке зростання номенклатури товарів і послуг.

Поза сумнівом, вибору ASP сприяє наявність якісного Internet-каналу, безпечні і надійні комунікаційні мережі, а також стандартизація документообігу в компанії й орієнтація на технології електронної комерції. Основною причиною повільного впровадження ASP у практику є:

o обмеженість вибору постачальників ASP-послуг і як наслідок відсутність достатньо привабливих пропозицій щодо співвідношення ціна/якість;

o конфлікт інтересів: провайдерові вигідний довгостроковий контракт, а клієнтові навпаки, обумовлений життєвим циклом товару або бізнес-проекту;

o недостатня зацікавленість аутсорсерів (і провайдерів ASP-рішень) у розвитку відносин довіри з клієнтами, що характерно для вітчизняних бізнес-структур;

o високі транзакційні витрати й організаційні проблеми в забезпеченні взаємодії з клієнтами, посередниками і постачальниками черезІТ-провайдера;

o неадекватна оцінка ризиків при аналізі витрат на IT.

Проблемою на шляху поширення ASP в Україні залишається нерозвинута нормативно-законодавча база, зокрема відсутність єдиних норм регулювання договірних відносин, надання звітності і формалізації контролю за бізнес-процесами на основі SLA і розподілу ризиків. Досить високими залишаються і витрати на високошвидкісні комунікаційні канали та засоби захисту інформації.

До основних статей витрат, пов’язаних з реалізацією ІТ-проекту на власному майданчику належать: вартість ліцензій на прикладне ПЗ; обслуговування ПЗ (підтримка продавця); навчання персоналу; витрати на придбання нового і модернізацію старого устаткування; вартість системного ПЗ; технічна підтримка, експлуатація і модернізація інформаційної системи; адміністрування БД; мережеве адміністрування й управління комунікаційними каналами; забезпечення інформаційної безпеки (системи захисту інформації, резервне копіювання, відновлення ІС після збоїв); витрати на розвиток ІС.

Витрати на ASP складаються із щомісячної орендної плати за кожне робоче місце й одноразових витрат на навчання. Причому практикуються знижки на орендну плату залежно від кількості робочих місць і тривалості ASP-контракту. Успішність реалізації ASP-проекту значною мірою залежить від вибору провайдера. При цьому слід звертати увагу на: наявність позитивного досвіду реалізації ASP-проектів; наявність і характер відгуків клієнтів провайдера, організацію референц-ві-зитів; техніко-технологічний рівень підтримки ASP-техноло-гій і адекватність ІТ-інфраструктури провайдера вибраному клієнтом ASP-рішенню; фінансову стабільність провайдера і пов’язаних з ним аутсорсерів ПЗ; достатній рівень компетентності у сфері вертикальних інтегрованих ринків; якісний рівень відносин з постачальниками ПЗ, клієнтами і готовність розвивати клієнтське ПЗ; надання можливості тестування ASP-рішення.

Контракт має містити угоду про рівень сервісу (SLA) і компенсаційну схему на випадок його порушення. В угоді про рівень сервісу зазвичай обумовлюється: термін дії угоди; територія й об’єкти обслуговування, гарантований час відгуку на клієнтські запити; форми звітів про роботу системи; система критеріїв якості послуг; вимога нерозповсюдження конфіденційної інформації.

Прогнозується, що компанії o- розробники ERP-систем поступово перетворяться на фірми з обслуговування застосувань. Відомі ERP-розробники пропонують ASP-варіанти своїх програмних продуктів.

Відбувається перехід від клієнт-серверних ERP-систем до «тонкого» Web-клієнта і підтримка розподілених компонентних технологій проміжного ПЗ типу CORBA.

До недавнього часу в основі ERP-систем лежала клієнт-сер-верна модель розподілених обчислень з обмеженою кількістю користувачів і встановленим розміром БД. Майбутнє ERP-систем ґрунтується на тісній інтеграції наявних застосувань і бізнес-процесів компаній за допомогою проміжного ПЗ. Однією з ключових технологій у цьому напрямі є мова XML, технології EJB і CORBA, а базовою платформою буде Java, розвиток розробниками ERP-систем CRM і SCM-застосувань, засобів бізнес-аналізу та обміну даними між бізнес-застосуваннями.

Крім того, влітку 2001 р. компанія J.D. Edwards інтегрувала у реальному часі технологію Advanced Planning Solutions (APS) з ERP-системою One World (раніше була реалізована тільки пакетна інтеграція).

Сучасні ІС мають бути Web-орієнтованими, що означає Internet-орієнтованість усіх модулів ERP-системи, підтримувати інтеграцію із застосуваннями електронного бізнесу, подальшу диверсифікацію розробки ERP-систем і поділ праці, глобалізацію бізнесу щодо розробки.

Інтеграція систем ERP із системами електронної комерції В2В і В2С — закономірний етап у розвитку технології управління ресурсами підприємства. Створення й експлуатація систем с-комерції, передусім систем В2В, стас найефективнішою, якщо ці системи інтегровані в загальнокорпоративні бізнес-процеси і відповідно вбудовані в ERP-систему.

Міжкорпоративна інтеграція на рівні взаємозв’язків між ERP-системами постачальників і споживачів забезпечується через В2В-системи електронної комерції — електронні системи збуту, постачання й електронні торговельні майданчики. Оскільки електронний торговий майданчик як система електронної комерції В2В дозволяє здійснити пряму взаємодію між суб’єктами ринку — постачальниками і споживачами, то вона може стати елементом інтеграції між ERP-системами суб’єктів ринку. У цьому випадку окремі корпоративні системи управління ресурсами стають частиною глобального електронного ринку.

Щоб розвиватися, виробники повинні розробляти нові технології і бізнес-процеси з метою задоволення індивідуальних купівельних потреб споживачів, відповідати на ці потреби товарами і послугами, які становлять унікальну цінність для кожного покупця. Виробники повинні зробити часткову зміну у стратегії й інтегрувати покупця в центр процесу планування діяльності підприємства. Інтеграція покупця з ключовими біз-нес-процесами підприємства змінює стратегію розвитку підприємства, тому з’явилася нова модель управління діяльністю підприємства — планування ресурсів, синхронізоване з покупцем (CSRP).

Прокоментуйте першими

Залишити коментар

Ваш e-mail не буде публікуватись.

*