Обґрунтування та мета створення Електронної митниці

Істотне збільшення рівня прозорості та підзвітності операційної діяльності органів державної влади можливе тільки за умови електронізації в процесі адміністративного реінжинірингу базових інститутів державного адміністрування (тобто при переході до інтенсивного використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у їх діяльності). До таких інститутів належать державний (нефінансовий) облік, розкриття інформації держави для громадян, внутрішній і зовнішній інформаційний контроль, незалежний аудит інформаційних систем, інструменти державного управління, управління адміністративними процесами, проектами та програмами, управління адміністративним персоналом тощо.

Дуже коротко «Електронний уряд» (ЕУ) можна охарактеризувати як «інформаційну взаємодію органів державної влади і суспільства з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій». У моделі ЕУ виділяються чотири чітко виражені сфери відносин: між державними службами і громадянами (G2C — government — to — citizen), державою і приватними компенсаціями ( С2В — government — to — business), державними організаціями та їх співробітниками (G2E — government – to — employee) і, нарешті, між різними державними органами і рівнями державного управління (G2G — government — to – government. За наявності інститутів ЕУ чиновник буде менше зв’язаний регламентами, вільний у виборі відповідних засобів для виконання своїх обов’язків на благо громадян.

Отже, ЕУ має такі основні цілі:

· оптимізація надання урядових послуг населенню і бізнесу;

· підвищення ступеня участі всіх виборців у процесах керівництва і управління країною;

· підтримка і розширення можливостей самообслуговування громадян;

· зростання технологічної обізнаності і кваліфікації громадян;

· зниження дії чинника географічного місце розташування.

Створення Електронної митниці, спрямоване на зміцнення митної безпеки України, забезпечить оперативне отримання актуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, поліпшення соціального й інформаційного обслуговування населення, сприятиме вдосконаленню інформаційної інфраструктури ДМСУ.

Проектування і впровадження Електронної митниці повинні здійснюватися на базі діючої ЄАІС з урахуванням міжнародних стандартів і з максимальним використанням науково-технічного потенціалу держави.

Враховуючи необхідність спрощення процедури митного оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів, а також загальносвітові тенденції щодо поступового переходу до уніфікації оформлення вантажних митних декларацій та їх контролю, передбачається створення та використання виключно машинозчитуваних документів, для чого повинні застосовуватися відповідні програмно-апаратні засоби.

Відкритість і багаторівнева структура Електронної митниці мають забезпечувати можливість розширення її взаємодії із зовнішніми користувачами — центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на будь-якому рівні системи і в будь-який час.

При цьому слід урахувати особливості державного управління, серед яких основними з погляду впливу на структуру Електронної митниці, є:

неоднорідність інформації, що зберігається у базах даних;

наявність у базах даних розподіленої інформації;

наявність великої кількості інформаційних потоків, різних за структурою та інтенсивністю;

велика кількість внутрішніх та зовнішніх користувачів;

різні вимоги щодо захисту інформації та програмно-апаратного забезпечення.

Електронна митниця як інформаційно-аналітична система загальнодержавного значення повинна стати моніторинговою підтримкою у формуванні організаційного механізму забезпечення управління у митній справі, відстеження динаміки співвідношень експортного та імпортного потенціалу країни тощо.

Ведення довідкових систем і формування баз даних спеціального призначення повинні забезпечити можливість організації інформаційного обслуговування різноманітних запитів користувачів Електронної митниці, що потребують аналізу й узагальнення, як на державному, так і на регіональному рівнях. Цьому має сприяти створення інтегрованих баз даних центрального і регіонального рівнів, де будуть концентруватися інформаційні ресурси Електронної митниці.

Електронна митниця забезпечуватиме задоволення потреб юридичних та фізичних осіб, як резидентів, так і нерезидентів України, у своєчасному оформленні документів, які подаються до митного оформлення, та верифікацію внесених даних,.а також буде використовуватися в системі управління митною справою.

Електронна митниця повинна функціонувати в режимі реального часу, бути доступною кожному авторизованому користувачеві та орієнтуватися на використання визнаних міжнародних форматів документів, що подаються до оформлення в електронному вигляді.

Держави — члени ЄС протягом 2005-2006 pp. прийняли рішення діяти в рамках структури «Електронної Європи» та затвердили Рішення Ради щодо простого та безпаперового середовища для митниці та торгівлі.

ЄС розробив Багаторічний стратегічний план упровадження «Електронної митниці», яким пропонується:

— об’єднати наявні системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему;

— увести систему єдиного обліку суб’єктів ЗЕД з реєстрацією тільки в одній державі;

— надати суб’єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;

— проводити усі фактичні перевірки товару в один час і в одному місці;

— забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб’єктами, задіяними в зовнішньоекономічних операціях (у тому числі з трьома країнами). Митниця буде діяти для цих органів та агентів як «єдине вікно»;

— відбір товарів для митного огляду на прикордонних та внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;

— збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати вповноваженим суб’єктом у місці, де він зареєстрований і де містяться його документи;

— збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати вповноваженим суб’єктом у митному органі за його вибором;

— запровадити безпаперове середовище для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування незалежно від країни відправлення або ввезення товарів;

— проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на території усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур.

Цей план розрахований на впровадження до 2013 р.

Для реалізації в Україні такого плану, головною метою якого є використання інформаційних технологій замість паперових, необхідно внести зміни до Митного кодексу та інших нормативно-правових актів.

Основною метою створення Електронної митниці є:

· технологічне забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробка електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності;

· створення та технічна підтримка організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;

· підвищення ефективності митного контролю та митного оформлення шляхом формування єдиної державної автоматизованої системи митного контролю та митного оформлення на підставі відомостей, що подаються до митних органів юридичними та фізичними особами виключно в електронному вигляді;

· створення режиму «єдиного вікна»;

· забезпечення органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування актуальною і достовірною статистичною інформацією;

· підвищення ефективності управління ДМСУ та взаємодії з органами державної влади;

· виключення дублювання заходів з ведення обліку окремих операцій, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими організаціями, з метою раціонального використання бюджетних коштів;

· участь у формуванні державних інформаційних ресурсів;

· спрощення порядку звернення юридичної та/або фізичної особи до митних органів і отримання інформації, що їх стосується;

· зменшення кількості адміністративних зобов’язань;

· підвищення ефективності боротьби з контрабандою, шахрайством, організованою злочинністю і тероризмом;

· забезпечення повноти сплати податків та зборів;

· захист інтелектуальної власності та культурної спадщини;

· підвищення контролю за ввезенням небезпечних вантажів;

· забезпечення обміну інформацією з митними службами закордонних держав;

· забезпечення контролю за додержанням передбачених законом заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України.

Прокоментуйте першими

Залишити коментар

Ваш e-mail не буде публікуватись.

*